Є дещо спільне між еротизмом та наркотичними речовинами, а саме нездоланний потяг до задоволення, частково необхідного нам і частково нами ж заперечуваного. Тому з давніх-давен люди намагалися зжитися зі своїм еротизмом, уникнувши його руйнівних наслідків. Суть багатьох суспільностей та релігій можна визначити за їх підходом до вирішення цієї головоломки: полігамія, моногамія зі стримуванням інстинктів, моногамія та любовні зв'язки, моногамія і проституція, періодична моногамія... А чого тільки варті індивідуальні рішення найвинахідливіших або найзневіреніших. Слід лише згадати про Віктора Гюго, потаємні дверцята кабінету якого щодня відчинялися для нової красуні; і про талант Одена в кожному місті знаходити хлопців за викликом; і про Пікассо, що просто відмовлявся зробити вибір між дружиною та коханкою, які постійно спонукали його до цього. Неможливо не згадати й про «чудодійні» властивості волосяниці. Але мабуть єдине, про що не слід забувати, з головою пірнаючи у це яскраве, але ж таке заплутане життя, це те, що еротизм взагалі існує не для вашого задоволення, і навіть не для виживання біологічних видів, а швидше за все всього лише для розваги богів. Ніщо так не збентежить вас та не завдасть стільки страждань іншим, як еротизм. Саме тому він є основою багатьох розповідей та історій. Небесні балкони були просто переповнені богами, які прагнули побачити наслідки зради Єлени Троянської! Ваші друзі – такі ж спостерігачі. Ваші маленькі пустощі вже стали темою багатьох нічних розмов.

На межі міфології та історії мудрій Одисей став першим, кому вдалося уникнути уготованого йому жереба, ошукавши богів. Та найвигадливішою з його витівок стала здатність прив'язати себе до щогли ще до того, як він почув пісні сирен. Звісно, завжди знайдуться ті, що раді вистрибнути на палубу та видивлятися пригод. Якщо ж це не про вас, залишається лише знайти собі щоглу та відповідну мотузку: спорт, занурення у роботу або обітницю безшлюбності та життя молитвою під звуки церковних дзвонів... Але мабуть найм'якішою та у той же час найміцнішою мотузкою буде спокійне життя десь в заміському будинку з галасливими дітлахами та жінкою, що ніколи не дозволить згаснути пломіню ваших відносин.

Статева чуттєвість де в чому схожа на наркотик: її принади мають у собі елемент насильства, з яким частина нашого "я" перебуває у спілці, а інша частина – ні. Тому й намагаються люди, відколи постав цей світ, узяти від сексуальності її насолоди і вберегтися від її згуби. Різні суспільства й релігії по-різному шукають виходу з цієї дилеми. Полігамія, сувора моногамія, моногамія з перелюбами, моногамія з проститутками, серійна моногамія. Що й казати про індивідуальні рецепти, породження великого розуму, а чи великого розпачу! Віктор Гюго, який наказав прорубати двері в стіні свого кабінету для щовечірніх відвідувачок. Оден, який дивовижним нюхом знаходив собі в кожному місті коханця на ніч. Пікассо, який категорично відмовився вибирати між жінкою та коханкою, коли вони зажадали цього. Нарешті, власяниця завжди до ваших послуг. Але є одна річ, яку варто пам’ятати, коли прокидаєшся в світі, сповненім свіжих барв і нерозв’язних ускладнень: сексуальність придумали не для тебе; може, навіть і не заради продовження роду – її вигадали для забави богів. Ніщо інше не відкриває стільки можливостей полоскотати нерви і потішитися з чужого горя. Ось чому навколо еротики закручено так багато сюжетів. Як же юрмились боги на балконах Олімпу, тільки б побачити, що вийде з Єлениної зради! Тепер у глядацькій залі – наші з вами знайомі. Будьте певні, що ваші амурні пригоди не раз послужили приправою до їхніх пізніх розмов.

Десь на межі міфології та історії – живучий хитрун Одіссей, перший, хто навчився дурити богів. Чи не наймудріша його витівка – прив’язатися до щогли, коли ось-ось мали почутися співи Сирен. Є, звичайно, й такі, що раді стояти біля поручнів, та ще й вдивлятися в горизонт. Якщо це не для вас, виберіть собі щоглу й мотузки до вподоби – спорт, трудоголізм або ж целібат, молитовник і дзвони... Та, мабуть, ніде не знайти прив’язі милішої та міцнішої, ніж у затишному приміському будиночку, з галасливими дітками і жінкою, яка ніколи не дасть вам припасти порохом.

Еротизм і наркотична залежність мають дещо спільне: це така причіплива спокуса, коли й хочеться, і колеться. Недарма з давніх-давен люди прагнуть ухопити еротичної насолоди, але ж якось так, щоб собі не нашкодити. Цілі суспільства й релігії можна оцінювати за тим, як вони вирішують цю химерну задачу. Полігамія, сувора моногамія, моногамія з вискоками в гречку, моногамія з проституцією, серійна моногамія… Що вже й казати про індивідуальні рішення, позначені великою винахідливістю, а то може й відчаєм: в кабінеті у Віктора Гюґо були потаємні дверцята, куди щодня після обіду тихо стукала молода пані; Оден мав велику схильність вишукувати в кожному містечку хлопчиків на виклик; Пікассо, той просто припиняв розмову, коли дружина й коханка вимагали, щоб він вибрав котрусь одну. Звісно, є ще й така річ, як волосяниця.

Та коли вже вас так збуджує й вабить яскраве, барвисте життя, сповнене плутанини й ускладнень, то, мабуть, варто взяти на думку, що еротику придумали не для нас і, можливо, навіть не для продовження роду, а для розваг якогось божества. Ніщо не створює таких нагод полоскотати собі уяву та позловтішатись, як любовні стосунки; саме тому навколо них і закручено стільки сюжетів. Згадайте лиш, як боги товпились на небесних балконах, аби не проґавити наслідків зради Олени Прекрасної! А ваші друзі? Теж стежать! Будьте певні, ваші витівки й походеньки не раз ставали присмакою до пізніх вечірніх розмов.

Десь іще в нетрях давнини, де міфологія поплутана з історією, хитромудрий пройдисвіт Одіссей першим навчився дурити богів. І чи не найдотепніше він учудив, коли прив’язав себе до щогли, перш ніж співи сирен досягли корабля. Певна річ, є й такі, кому велике щастя стояти біля самісіньких поручнів і пильно видивлятись обрії. Якщо ж це не про вас, то виберіть собі добру щоглу та підходящі мотузки – спорт, безвилазну роботу, чернечу самоту з молитовником і дзвоном... Та найприємнішим і найміцнішим з усіх налигачів мабуть що буде будиночок у передмісті – з виводком малолітніх розбійників та жінкою, коло якої пилом не припадеш!

В чомусь еротизм має щось спiльне з наркотиком, бо в ньому є елемент принудження, який хтось iз нас приймає, а хтось нi. Мабудь тому за всiх часiв людина намагається одержати задоволення вiд еротизму i не бути зруйнованою. Суспiльства, релiгiю можна визначити через те, як вони вирiшували цю задачу. Полiгамiя, моногамiя i придушування чуттiв, моногамiя i любовнi зв’язки, моногамiя i проституцiя, моногамiя i шлюби, якi повторюються один за одним. А ще iснують iндивiдуальнi рiшення, винахiдливi або нерозсудливi: Вiктор Гюго, який пробив дверi у стiнi свого кабiнету, щоби дiвчата мали змогу навiдуватися до нього щоденно. Оден, який вмiв знаходити хлопцiв за викликом у кожному мiстi. Пiкассо, який просто вiдмовився зробити вибiр, коли його дружина i його коханка цього вимагали. Звичайно, є ще волосяниця. Але, здається єдине, що треба пам’ятати пробуджуючись у свiтi, заповненому барвами i вигадливими ускладненнями, це те, що еротизм винайдений не для тебе i навiть не для продовження роду, а є божественним задоволенням. Нiщо не викликає такого приємного збудження i такоï зловтiхи , як еротизм. Тому вiн завжди у центрi майже всiх оповiдань. Як боги штовхались на балконi, щоби побачити наслiдки зради Єлени. I твоï друзi робили теж саме. Античнi мiфи осяяли чимало нiчних розмов.

На межах мiж мiфологiєю i iсторiєю единий пiдступний Орфей зумiв обдурити богiв. Найрозумнiше, що вiн зробив- це прив’язав себе до щогли до того, як почути пiснi Сирен. Звичайно, щастить тим, хто вмiє керувати своïм життям i дивитись у майбутнє. Якщо нi, знайдiть свою щоглу i канати, якi вам подобаються: спорт, працю, целiбат з молитвою та дзвонами… Але найдобрiший i наймiцнiший канат – це життя в сонячному будиночку разом iз галасливими дiтвахами i жiнкою, котра нiколи не дозволить пилу залежуватись занадто довго.

Це спільна риса для еротизму та наркотиків, що викликають звикання - наявність примусового елементу в задоволенні від нього, з чим одні з нас згодні, а інші - ні. Таким чином, з тих давніх давен чоловіки намагалися отримати насолоду від еротизму, водночас не знищуючи своє его. Можна характеризувати сіспільства, релігії згідно з тим, яким чином вони розв'язували цю проблему. Полігамія, моногамія зі стримуванням бажань, моногамія з позашлюбними романами, моногамія з повіями, послідовна моногамія. Не будемо згадувати окремі рішення великої винахідливості, або відчайдушності: Віктор Гюго, в стіні робочого кабінету якого були вбудовані двері, в які щодня в післяобідній час стукала і заходила дівчина. Чуття Одена в кожному місті знаходити хлопчиків по виклику. Пікассо, який просто відмовляв в проханні дружини та коханки у виборі між ними. Окрім цього, звичайно ж, завжди є волосяниця. Але що потрібно запам'ятати, прокинувшись разом з відчуттям нещодавно пережитих болючих насолод та протиприродніх ускладнень, так це те, що еротизм був придуманий і не для вас, і можливо, навіть, не просто для того, щоб види вижили на цій землі, а задля божественної розваги. Ніщо не породжує так багато можливостей для приємного збудження і насолоди від страждань інших, як еротизм. Тому він лежить в основі безлічі історій. Як же боги юрбилися на балконах в небесах, щоб побачити наслідки зради Олени! І ваші друзі також дивляться. Ваші витівки додали пікантності багатьом розмовам, які відбуваються запівніч.

На межі між міфологією та історією хитрий та непоборний Одіссей був першим, хто навчився вводити в оману богів. І можливо, найбільш дотепним його трюком був той, коли він прив'язав себе до щогли до тої хвилини, як до його вух почали долинати голоси Сирен. Звичайно ж, є й такі, які почувають себе щасливими, стоячи біля поруччів, та ще й пильно вдивляючись в обрій.
Інакше кажучи, виберіть свою щоглу, знайдіть мотузки, які влаштовують вас: спорт, робота, після якої вже не захочеться нічогісінько, целібат з молитовником та дзвоном... Але найбільш милими та міцними із всіх мотузок мабуть є ті, які знайдуться в якомусь приміському будинку на два виходи, з галасливими дітьми та жінкою, яка ніколи не дозволяє, щоб порох осів надто надовго.

У чуттєвості є дещо спільне з наркотиком, від якого несила відмовитись: у задоволенні, що вони дарують, є елемент примушення, і деяким з нас нелегко з ним впоратися. Отож, відколи існує світ, чоловіки намагаються віддатися чуттєвості, але не дати згубити себе в ній. Різні суспільства й релігії ставляться до вирішення цього неоднозначного питання по-різному: полігамія, моногамія з покаранням за порушення шлюбу, моногамія, яка дозволяє любовні зв’язки на стороні, моногамія, яка не забороняє користуватися послугами проституток, моногамія з багаторазовим укладанням шлюбів. Не кажучи вже про окремих чоловіків, які вирішували цю проблему з неабиякою винахідливістю або несамовитістю. Віктор Гюго щоночі пробивав «двері» у стіні свого офісу, щоб впустити до себе дівчину. Оден якимось одному йому відомим чуттям знаходив хлопців за викликом у кожному місті. Пікассо просто відмовляв дружині й коханці, коли ті вимагали вибрати одну з них. Звичайно, є й пустельники, які відцуралися людських втіх. Але коли ви раптом відчуєте, що життя наповнене яскравими фарбами й ускладненнями, які збивають з вірного шляху, подумайте про те, що чуттєвість існує не для вас одного, мабуть, не власне для збереження видів, а задля забави богів. Ніщо інше не створює стільки можливостей для збудження й зловтіхи, як еротизм. Ось чому йому присвячено так багато оповідей. Яку тисняву зчинили боги на балконах Небес, щоб побачити, до чого призведе зрада Гелени! Спостерігають також і ваші друзі. Ваші витівки оживили не одну опівнічну розмову.

На межі між міфологією й історією хитрий Одисей, котрий долав будь-які перешкоди, першим навчився дурити богів. Мабуть, найкмітливішою його витівкою було прив’язати себе до щогли, перш ніж Сирени наблизилися настільки, щоб їх стало чути. Декого, звичайно, цілком задовольняє стояти за парканом, ніколи не переступаючи межі, і навіть роздивлятися, що там за нею. Проте якщо ви маєте іншу вдачу, виберіть свою щоглу, знайдіть пута, які стримували б вас: спорт, завзяття до роботи, відмова від шлюбу з життям у молитвах під церковний дзвін... Але найлагідніші й найміцніші пута можна набути, мабуть, у маєтку десь у передмісті, де дзвенять голоси малечі, а жінка дбає про те, щоб в домі не було ані порошини.

Еротизм поєднує з наркотиком те, що в задоволенні, яке вони несуть, присутній певний примус - і людина лише почасти згідна цьому примусові коритися. Тож з найдавніших часів люди намагалися насолоджуватися еротизмом, не даючи йому розчавити себе. Те, як вирішується ця головоломка, можна вважати визначальним елементом усіх суспільств і релігій. Багатоженство, одношлюбність із придушенням еротичного начала, одношлюбність зі зв'язками на стороні, одношлюбність з відвідуванням повій, послідовні одруження й розлучення... Це не кажучи вже про ексклюзивні рішення, породжені винахідливістю людини - чи то її відчаєм. Так, Віктор Гюго зробив у стіні свого кабінету спеціальні двері, через які до нього щодня приходила дівчина. Поет Оден вирізнявся особливим нюхом на хлопчиків за викликом, яких він знаходив будь-де. А Пікассо, коли дружина та коханка вимагали від нього обрати когось із них, просто відмовився це робити. І, звичайно, завжди є варіант із волосяницею.
Але ласуючи полуничку та цим прирікаючи себе на складнощі, що їх несе таке життя, пам'ятайте: еротизм було винайдено не заради вас і, мабуть, не заради виживання роду людського, а на потіху богам. У здатності створювати ситуації, що викликають збудження та зловтіху, еротизму немає рівних. Ось чому він є рушійною силою такої великої кількості літературних сюжетів. Згадайте, як захоплено боги стежили за наслідками зради Єлени, з'юрбившись на своїй гальорці на Олімпі! І так само за вами стежать друзі: будьте певні, вони не один вечір провели, обговорюючи пікантні подробиці ваших походжень.
Хитромудрий Одисей - чи то історичний, чи міфологічний герой - перший навчився обкручувати богів круг пальця. Мабуть, найвдалішою його знахідкою було прив’язати себе канатом до щогли перед тим, як його корабель наблизився до острова сирен. Певна річ, дехто на його місці стояв би собі на носі - ба навіть із надією вдивлявся в горизонт. Коли ж ви не з таких, радше знайдіть щоглу й підберіть канат під себе: зайняття спортом, працю до нестями, утримування за допомогою молитовника й мотузки дзвону… Утім, найприємніші й водночас найміцніші канати - це, либонь, домівка десь у пригороді, галасливі дітлахи та жінка, яка не дасть вашим почуттям охолонути.